Версія для друку

Публікації

Наші публікації

Стегній О. Громадська думка про екологічну ситуацію в Україні // Український світ.—1994.— №5. — С.12–13 (паралельно англійською і німецькою).

Стегній О. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку (за результатами національного соціологічного опитування). Київ: Наукова думка, 1996.-110 с

Стегний О., Болан Р.С. Развитие экологически сбалансированного экобизнеса в Украине: опыт социологического исследования // Константы.—1997.— №1.— С.27–32

Стегній О.Г. Чурилов М.М. Регіоналізм в Україні як об’єкт соціологічного дослідження. К, 1998 — 217 с.

Churilov N., Stegniy A., Meier-Dallach H.P. The Regions in the Ukraine: Perceptions, Fears and Hopes of Population (in co-authorship) // Meir-Dallach H-P., Juchler J. (ed.) Postsocialist Transformations and Civil Society in a Globalizing World. New York: Nova Science Publishers Inc., 2002.- P. 159–187.

Бандурович О.Ю., Стегний А.Г., Чурилов Н.Н. Образ лидера: представления и предпочтения жителей Украины // Социологические исследования. — 2003. — №3. — С.38–47.

Громадянське суспільство в Україні. Аналітичний звіт за результатами загальнонаціонального опитування недержавних організацій України. Регіональне представництво Світового банку. К.: Видавничий дім “Козаки”, 2003. — 64 с.

Стегній О. Екологічна демократія в Україні: проблеми співробітництва в екологічній сфері. Результати експертного опитування // Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення. К.: ВЕГО “МАМА-86”, 2003. — С.132–146.

Стегній О. Щодо ситуації з питань умов санітарії та гігієни в школах України // Матеріали науково-практичної конференції II Міжнародного Водного Форуму „АКВА Україна–2004”. 21–23 вересня 2004 р. — К.: СПД Коляда О.П., 2004.— С. 309–310

Стегній О. Глобалізація в східноєвропейському контексті: приклад громад малих міст // Український соціум.— 2007.— №4.— С.66– 82

Стегній О. Європейська інтеграція України: профіль громадської думки // Український соціум. — 2009. — №1.— С.67– 79.

Стегній О. Оцінка правозастосування і управління у лісовому секторі України. Результати опитування експертів // Правозастосування в лісовому секторі України: стан, проблеми, перспективи. Частина перша. — К.: Світовий банк, 2010. — С. 13–22.

Стегній О. Проблеми лісового господарства та їх сприйняття населенням лісових районів України (за результатами масового опитування) // Правозастосування в лісовому секторі України: стан, проблеми, перспективи. Частина перша. — К.: Світовий банк, 2010.— С. 25–31.

Погорила Н. и Ю. Таран. 2012. Изучение распространенности ВИЧ и гепатита С, а также поведения, связанного с риском инфицирования, в группе потребителей инъекционных наркотиков г.г. Москвы, Екатеринбурга, Омска и Орла 2011 г.  Москва: «Есверо». – 2012.

Погоріла Н., Таран Ю., Колодій І. та Т. Дієва. Аналітичний звіт за результатами зв’язаного дослідження: «Моніторинг поведінки та поширеність ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків». Київ: „Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”. - 2010.

Погоріла Н., Таран Ю., Кім С. та Т. Дієва. Аналітичний звіт за результатами дослідження 2009 року: «Моніторинг поведінки та поширеність ВІЛ-інфекції серед статевих партнерів споживачів ін’єкційних наркотиків». Київ: „Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”. - 2010.

Шульга Л., Варбан М., Погорила, Н. и др. Изучение поведения и распространенности ВИЧ-инфекции среди потребителей наркотиков-стимуляторов. Київ: „Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”. – 2010.

Pohorila, Nataliia. Basis for Regime Legitimacy: Study of Attitudes Toward Privatisation in Ukraine. Pp. 191-214 in Anton Oleinik (ed.) ‘Reforming the State without Changing the Model of Power? On administrative reform in post-Socialist countries. London and New York: Routledge. -2009.

Погорила Н. 2008. Принципы легитимизации политического режима на примере отношения к приватизации в Украине: два года до и после Оранжевой революции. В «Административные реформы в контексте властных отношений» под редакцией А.Олейника и О. Гаман-Голутвиной. Москва: РОССПЭН. – 2008. - С.302-330.

Pohorila, N. Touched by Transformation: my life and sociology. Pp. 105-125 in Mike F.Keen and Janusz L.Mucha (eds.) ‘Autobiographies of Transformation. Lives in Central and Eastern Europe’. London-New York: Routledge. – 2006.

Погоріла, Н. та Є. Польщікова. Аналітичний звіт: моніторинг поведінки груп-містків як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління. Київ: „Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”. – 2006.

Погоріла, Н., Сасько В. та Л. Пашкович. 2005. Аналітичний звіт: моніторинг поведінки військовослужбовців як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління. Київ: „Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”. – 2005.


Публікації в ЗМІ

Очікування і реалії // Голос України.-21.08.1993

Народ ще вірить.Пресі та армії //Україна молода.-13.08.1993

Громадська думка: зміна акцентів // Урядовий кур’єр. -7.09.1993

Чи стане армія гарантом спокою? // Срібна земля.-11.09.1993

Чи загрожує нам політичний екстремізм // Урядовий кур’єр.-12.02.1994

Політична активність: нереалізовані інтереси //Урядовий кур’єр.-2.06.1994

Украина ожидает нового Президента. Но, очевидно, понадобиться второй тур выборов // Киевский вестник.-23.06.1994

Екологічна ситуація: що хвилює // Урядовий кур’єр.-29.09.1994

СНД: синхронізувати реформи, але жити в окремих квартирах. Інтерв’ю газеті // Київська правда.-24.11.1994

Політично найактивніші у нас, як і раніше, люди старшого віку // Київський вісник.-6.12.1994

Невже реформи не цікавлять молодих? // Демократична Україна.-3.12.1994

Чи бути компартії України? // Демократична Україна.- 13.12.1994

Бідних стало більше в основному за рахунок середняків // Київська правда.-6.01.1995

1995 рік: що ми від нього чекаємо? // Урядовий кур’єр.-26.01.1995

Як не дивно, оптимістів стало більше // Київська правда.-27.01. 1995

Знакомьтесь: социологическая служба «СОЦИС-GALLUP» // Зеркало недели. Ежедневник.-28.01.1995

Привид СРСР бродить Україною? // Демократична Україна.-11.02.1995

Майбутнє СНД: як його бачить населення України // Урядовий кур’єр.-11.02.1995

Ринок чи “світле минуле” ? // Київська правда.-21.02.1995

Що думають в Україні про чеченську війну? // Демократична Україна.-2.03.1995

Чечня: стан зброї чи алкогольного сп’яніння владою? // Україна молода.-3.03.1995

Суспільсто на шляху реформ // Урядовий кур’єр.-11.03.1995

На порозі суцільної ваучеризації // Демократична Україна.-23.03.1995

На що показує стрілка “Євробарометра”? // Демократична Україна.-1.04.1995

Чи потрібна Україні президентська влада? // Київська правда.-14.04.1995

Украна-Росія: як живемо? // Київська правда.-12.05.1995

Женева проти атомних станцій. Особливо-ЧАЕС. Інтерв’ю газеті. // Київська правда.-16.05.1995

Наскільки ми релігійні? // Демократична Україна.-27.05.1995

Региональный «тезаурус» или что беспокоит население в регионах Украины // Зеркало недели.-7.05.1996

Наркомания с точки зрения молодых и пожилых // Зеркало недели.-25.05.1996

Що турбує населення України // Київська правда.-7.06.1996

Соціальний оптимізм є. Не вичерпати б його резервів // Київська правда.-21.06.1996

Що таке “хороша влада” // Київська правда.-28.06.1996

Російсько-білоруський пакт: погляд з України // Київська правда.-26.07.1996

Чи всі ми сповна розуму? Психічне здоров’я: погляд громадської думки // Демократична Україна.-5.09.1996

Безпека як показник соціального самопочуття // День.-11.09.1996

Яку питну воду ми споживаємо? // День.-15.06.1999

Экология планеты: что волнует землян? // Зеркало недели.-11.12.99

Механизм запущен, и общественное мнение большой роли уже не играет. Интервью газете // День.-18.01.2000

Ukraine set to Vote again. Interview for weekly // Kyiv Post.-20.01.2000

Ещё один референдум? Интервью газете // День.-1.02.2000

Чорні плями на екологічній карті світу // Україна і світ сьогодні.-28.01.2000

Можливі наслідки обрання В.Путіна Президентом Росії. Інтерв’ю газеті // День.-28.03.2000

“Виховання” референдумом. Інтерв’ю газеті // День.- 2000-04-06

Що буде визначати “стартові умови” наступного політсезону? Інтерв’ю газеті // День.- 2000-08-05

Катастрофа как зеркало восприятия «мирного атома» // Украина и мир сегодня.-2000-12-16

Планета 2001. Громадяни 70 країн демонструють добре поінформований оптимізм // День.-2001-01-16

Мотиви вибору. Інтерв’ю газеті “День”, записала Наталія Трофімова // День.— 2003.— 4 лютого

Наилучший вариант для выхода из тупика — новые выборы // Салон Дона и Баса.– 2004.— 3 декабря.

PrytulaYa. and N. Pohorila. Socio-economic determinants of International Migration // Journal of Identity and Migration Studies. -  2012. - V.6, No 1. – C. 3-26. http://e-migration.ro/jims/Vol6_No1_2012/Articles/JIMS_Vol6_No1_2012_pp_3_26_PRYTULA_POHORILA.pdf

Pohorila N. 2011. School Graduates’ Aspirations towards Social Advancement in Georgia and Ukraine. // International Journal of Sociology. - Winter 2011-2012. - V.41, No 4.-  C.79-98.

Taran Yu.,  Pohorila N.,  Johnston L.G. and T. Saliuk. 2011. Correlates of HIV Risk Behaviour Among Injective Drug Users in Sixteen Ukrainian Cities. //AIDS and Behaviour. - V.15, No 1. – C. 65-74. http://www.springerlink.com/content/950107h6qu146k30/fulltext.pdf?MUD=MP

Погоріла Н. і Т. Дієва. 2007. Обєктивні і субєктивні чинники психологічного самопочуття (Польща, Угорщина, Україна і Грузія. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - No 1. – С.151-166.

Pohorila N. and Yu. Taran. 2005. Trust in Politicians as a Factor Influencing Choice in Presidential Elections. // International Journal of Sociology. - Vol. 35, No. 2. – С. 85-96.

Pohorila, Nataliia. 2005, 2011. “Guest Editor’s Introduction”. // International Journal of Sociology, Vol.35 No 2 and Vol. 41 No 4.





19 червня 2008

ГОЛОВАТЮК В.М., ЧУРИЛОВ М.М. Інвестиційний клімат в Україні: політичні ризики

В поняття політичного ризику дослідниками вкладається різний зміст. Так, В.Б.Тихомиров вважає, що політичний ризик – це імовірність небажаних подій, які потрібно враховувати в політиці і економіці [1, с. 48]. А.Г.Коваленко, Г.В.Коржов і ін. пишуть, що в західній діловій практиці ризик розуміють як імовірність певних обмежень в ході бажаних подій та їх небажаних наслідків, пов’язаних з тими чи іншими втратами [2, с. 16]. Існують і інші тлумачення.

Автори даної публікації вважають, що політичний ризик визначається рівнем прояву небажаних змін чинників, за якими досліджуються процеси розвитку політичного середовища, що призводить до зниження інвестиційної привабливості окремо взятої країни, чи регіону. Політичний ризик може визначатись як за одним окремим суспільно-політичним чинником, так і за певною їх групою.

Отже, співставляючи стан розвитку політичного середовища у часі за допомогою системи суспільно-політичних чинників, які його характеризують, ми маємо змогу встановити у якій мірі зміни, що відбулися у політичному середовищі мають бажаний чи небажаний характер. А напрям та інтенсивність таких змін мають слугувати підґрунтям для висновку про привабливість чи непривабливість інвестиційного клімату за рахунок чинників політичного середовища. 

Підходи у вирішенні даної задачі планується намітити за допомогою аналізу результатів двох досліджень, проведених в Україні у 1996 та 1998 роках з урахуванням відповідного міжнародного досвіду. Частково результати досліджень були опубліковані [3].

Водночас ми хочемо піддати сумніву основну тезу щодо непривабливості інвестиційного клімату в нашій країні, яка постійно продукується як іноземними, так і вітчизняними інвесторами. Опублікованих же досліджень які могли б протиставити вказаній позиції обґрунтовану позитивну точку зору на вказану проблему, нам поки що не відомо.

Може здатися, що дані запізнілі. Але, хоча і пройшов певний час після останнього заміру стану політичного середовища в Україні, актуальність цих результатів очевидна і сьогодні. Тим більше, що характер суспільно-політичних процесів, які досліджуються, передбачає можливість робити заміри, як на наш погляд, не часто. З другого боку, повторно обрано Л.Кучму Президентом України. І це оцінюється міжнародними експертами як посилення стабільності та привабливості політичної ситуації в країні. Підтвердженням цьому можуть слугувати і результати референдуму, проведеного 16 квітня 2000 року.

В роботі представлені також новітні підходи до аналізу політичних ризиків, можливості використання яких розкриваються за допомогою результатів конкретних досліджень, що не залежить від дати їх проведення. Ще одна вагома обставина. Так склалося, що більшою мірою ми віримо в те, що кажуть про нас інші (у даному випадку іноземні інвестори). Для того ж, щоб дійсно уявити свій реальний стан бажано було б хоча б інколи “дивитись у дзеркало суспільної експертизи” самостійно. І відповідний інтелектуальний потенціал для цього маємо.

Використання запропонованої нами методики для дослідження політичного середовища дає можливість засвідчити, що ні у 1996, ні у 1998 роках не було науково обґрунтованих підстав стверджувати, що розвиток політичного середовища в нашій країні створює вичерпно інвестиційно непривабливі умови. Політичні ризики в українському суспільстві мають закономірний характер розвитку.

 

І

Важливим фактором привабливості інвестиційного клімату є його політична складова. Знання стану й особливостей розвитку політичного середовища, характеру і тенденцій його змін багато в чому визначають ефективність інвестиційної діяльності. Реальна оцінка соціально-політичних подій, що відбуваються в суспільстві, дає змогу істотно знизити комерційний і фінансовий ризики підприємницької діяльності, а також ризики інвестиційних процесів у цілому.

Вивченню особливостей розвитку політичної складової приділяється особлива увага в усьому світі. Цей розділ аналізу, як правило, має місце в великих міжнародних комерційних проектах, ним займаються найбільші банки світу.

Знання характеру та рівня розвитку політичних факторів дає можливість державним органам управління, підприємцям, іншим зацікавленим особам обрати правильну стратегію своєї діяльності, прорахувати вірогідний вплив політичних факторів як на привабливість інвестиційного середовища, так і на запрограмований результат і досягнення успіху, а також розрахувати перспективу імовірного виникнення інвестиційних ризиків за рахунок чинників політичної складової.

Дослідження особливостей стану політичного середовища здійснювалось нами як за рахунок узагальненої оцінки, коли експертам потрібно було оцінити провідну тенденцію розвитку політичних подій в країні за шкалою “покращання – погіршення”, так і за допомогою ряду показників, що характеризують окремі аспекти політичного життя українського суспільства. Слід зазначити, що за оцінками експертів політична складова інвестиційного клімату за період з 1996 року по 1998 рік значно втратила свою привабливість. Це означає, що за її рахунок інвестиційна привабливість соціально-економічного середовища в Україні також загалом знизилась.

Оцінюючи тенденції узагальнених змін у політичному житті українського суспільства, 64% експертів у 1996 році вважали, що характер розвитку політичних подій у нашій країні протягом останнього року значно поліпшився. У 1998 році вказували на поліпшення цієї складової інвестиційного клімату протягом останнього року вже лише 12% експертів. На погіршення – відповідно, у 1996 році – 4% експертів, у 1998 – 51%. Про те, що стан політичного середовища залишився без змін у 1996 році відмітили 19% експертів, у 1998 році – 30%. Не змогли визначитись з цим питанням у 1996 році 13% експертів, у 1998 році – 7%.

Слід звернути увагу на ту обставину, що перед експертами на час опитування ставилось завдання оцінити зміни у розвитку політичного середовища саме протягом останнього року. Тому, опираючись на результати досліджень, можна вважати, що пік позитивних зрушень у формуванні привабливого стану політичного середовища в Україні припадає саме на 1996 рік. Тобто основний конструктивний потенціал у покращанні стану політичного середовища у країні був напрацьований саме у цей період. Після чого інтенсивність позитивних зрушень у цій сфері значно зменшилась, що відбилось, безумовно, і на результатах дослідження. З одного боку, - це закономірно, тому що постійно видержувати високий рівень напрацювань не можливо із суто прагматичних міркувань. З другого боку, у 1998 році відбулися вибори до Верховної Ради України, що також вплинуло на стан загальної політичної ситуації в країні.

Враховуючи, що з осені 1997 року по березень 1998 року йшла активна підготовка до виборів у Верховну Раду України, а у березні відбувався сам виборчий процес, то погіршення експертних оцінок політичного середовища в країні має досить об’єктивне підґрунтя. Розраховані, на основі вказаних вище даних, індекси стану політичного середовища у 1996 (індекс: 0,60) і 1998 (індекс: -0,39) роках відбивають як інтенсивність, так і напрям таких змін. 

Дещо привабливішою була протягом 1996-1998 років динаміка середніх оцінок показників стану політичного середовища. Так, поліпшення політичного середовища в Україні за вказані роки відмітили в середньому 38% експертів, погіршення - 28%, що він залишився без змін - 24%, не визначились щодо цього питання - 10%.

Таким чином, базуючись на аналізі середніх значень, можна вважати, що загальна тенденція розвитку політичного середовища в Україні попри всі негаразди все ж таки направлена на поліпшення привабливості інвестиційної діяльності. Індекс покращання утримується на позитивній позначці і становить 0,11.

Отже, якщо оцінювати привабливість інвестиційного клімату в Україні протягом 1996-1998 років за такою його складовою, як стан політичного середовища, то можна відмітити в цілому позитивність даного процесу, хоча і з певними уточненнями. По-перше, слід усвідомлювати, що цю позитивність можна визнати лише як тенденцію, яка досягається за рахунок впливу високих показників 1996 року. Тобто, як свідчать експертні оцінки, позитив 1996 року значно перевищує негатив 1998 року. По-друге, за таких значних коливань індексу стану політичного середовища від 0,60 у 1996 році до -0,39 у 1998 році, запас позитивності цього процесу на рівні величини 0,11 – досить слабкий.

Для глибшого вивчення особливостей політичного середовища у 1996 та 1998 роках ми використали 18 показників, які пропонувались експертам для оцінки окремих сторін політичного життя українського суспільства (див. табл. 1, де вони проранговані в порядку зменшення середнього бала).

 

ІІ

Поряд з розрахованою вище узагальненою оцінкою рівня привабливості політичного середовища, важливо також знати і тонші механізми взаємовідношення між її чинниками. Наприклад, ступінь впливу кожного з показників, які використовувалися у дослідженні, на узагальнену оцінку привабливості політичного середовища. Ризики того, що одержані оцінки за кожним із показників можуть виявитися помилковими. Важливо знати і рівень впливу кожного окремого показника на привабливість інвестиційного середовища загалом.

Таблиця 1

Стан політичного середовища та його ризики. Експертні оцінки.

 

1996 р.

1998 р.

П о к а з н и к и

Середній бал

Ризик помилковості рез.,%

Інвест. ризик за показником,%

Середній бал

Ризик помилковості рез.,%

Інвест. ризик за показником,%

1

5.Гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації

41,61

15

18,3

40,80

19

21,2

2

2.Гарантованість свободи переконань

39,24

16

22,2

35,45

25

31,3

3

3.Гарантованість свободи слова

38,57

17

23,6

33,67

28

35,1

4

4.Гарантованість свободи преси

37,37

18

25,8

29,96

34

42,9

5

14.Деполітизованість органів юстиції

35,59

14

27,4

26,67

38

49,3

6

16.Ступінь відкритості держави

35,08

22

30,7

32,86

27

35,9

7

12.Деполітизованість збройних сил

34,73

13

28,6

30,47

35

42,6

8

1.Здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства

34,52

13

28,9

21,67

45

59,5

9

13.Деполітизованість міліції

34,38

23

32,1

27,24

39

48,9

10

15.Деполітизованість органів державної безпеки

33,56

28

35,3

27,87

43

49,7

11

6.Демократичність державної влади

33,35

15

31,3

23,71

41

54,9

12

2.2.Ступінь стабільності політичної структури держави

32,47

21

34,4

24,58

38

52,5

13

2.1.Ступінь демократизації політичної структури держави

32,42

22

34,8

26,17

34

48,6

14

11.Деполітизованість державних службовців усіх рівнів влади

31,38

20

35,9

26,05

37

49,9

15

8.Справедливість судової системи

28,36

22

41,4

19,70

39

60,4

16

9.Здатність судової системи захищати права приватних осіб

27,92

27

43,5

20,25

41

60,2

17

7.Незалежність судової системи

26,49

31

47,1

21,12

47

61,1

18

10.Здатність судової системи захищати власність приватних осіб

25,42

34

49,8

21,40

44

59,5

Ризик політичного середовища

Середнє значення

 

 

32,84

 

 

47,97

СерКвВідхил.

 

 

8,51

 

 

11,33










 

Неабияким є питання і про те, як результати досліджень можуть використовуватись підприємцями при визначенні фінансових ризиків реалізації інвестиційних проектів, а також стратегії своєї комерційної діяльності.

Іншими словами, наскільки надійні і стійкі одержані результати у часі, і в якій мірі на них можна орієнтуватися при розробці бізнес-планів інвестиційної чи будь-якої іншої підприємницької діяльності.

Відповіді на ці і ряд інших питань, зв’язаних з аналізом політичного середовища, власне, і визначають ймовірний рівень його інвестиційної привабливості в цілому. Зазначимо, що при дослідженні політичного середовища на основі показників, перерахованих у таблиці 1 слід враховувати, що:

- 30 балів використовується нами в якості теоретичної середньої оцінки показника;

- зростання емпіричної середньої оцінки показника покращує привабливість інвестиційного клімату за цим чинником;

- бажано, щоб величина ризику помилковості результату (середнього значення) за любим показником таблиці 1 була якомога меншою. Зменшення даної величини підвищує інвестиційну привабливість за цим показником. 

У дослідженні стану розвитку внутрішньополітичних процесів експерти оцінювали показники за допомогою п’ятибальної шкали від "1" до "5", причому оцінки можна було вказувати зі знаком "+" (дещо вище вибраного балу) або "-" (дещо нижче вибраного балу). Оцінка "1-" прирівнювалась до "1", а "5+" - до "5".

Такий підхід створює звичні для експертів умови оцінок, тому що у випадку, коли експерт сумнівається щодо точності своєї оцінки, він може вибрати приблизну оцінку, використовуючи для цього "+" або "-". Вказаній шкалі оцінок поставлена у відповідність шкала балів: 10, 13, 17, 20, 23, 27, 30, 33, 37, 40, 43, 47, 50, яка використовується при подальшому аналізі.

Виходячи з того, що зростання рівня оцінок за чинниками, які використовувались у дослідженні стану політичного середовища, свідчить про поліпшення інвестиційної привабливості середовища, то співставляючи результати досліджень у 1996 та 1998 роках можна відмітити протилежну тенденцію. За всіма чинниками у 1998 році у порівнянні з 1996 роком відбулося зниження рівня оцінок. Тобто протягом вказаного періоду погіршилась інвестиційна привабливість політичного середовища (див. табл. 1).

Якщо у 1996 році вище 30 балів були зафіксовані середні оцінки (емпіричні) у 14 з 18 показників, тобто у більшої їх частини (78%), то у 1998 році ситуація дещо змінилась. Із тієї ж кількості показників, середні оцінки вище 30 балів були лише у 5 (28%, див. табл. 1).

Для подальшого аналізу всю сукупність показників таблиці 1 поділимо на три групи: перша - ті чинники, середні оцінки яких були вищими 30 балів у 1996 і 1998 роках, друга – ті, середні оцінки яких були вищими 30 балів у 1996 році і стали нижчими цієї позначки у 1998 році, третя – показники, середні оцінки яких були нижчими 30 балів у 1996 і 1998 роках.

Оцінки вищі 30 балів у 1996 і 1998 роках дістали такі показники, як гарантованість в країні свободи об’єднання в громадські і політичні організації (41,61 і 40,80 балів), гарантованість свободи переконань (39,24 і 35,45 балів), гарантованість свободи слова (38,57 і 33,67 балів), ступінь відкритості держави (35,08 і 32,86 балів), деполітизованість збройних сил (34,73 і 30,47 балів). У 1998 році у порівнянні з 1996 роком середні значення цих суспільно-політичних чинників зменшились, відповідно, на 0,81 бала (1,9%), 3,79 бала (9,7%), 4,9 бала (12,7%), 2,22 бала (6,3%), 4,26 бала (12,3%).

Висока оцінка експертами у двох дослідженнях гарантованості в нашій країні свободи об’єднання в громадські і політичні організації (41,61 і 40,80 балів) свідчить, що практично вже створено сприятливі як правові, так і інші умови, які регламентують цю сферу суспільних відносин для продуктивного розвитку і подальшого удосконалення політичної системи українського суспільства.

Можна сказати, що в Україні забезпечена можливість вільного формування громадських і політичних організацій у розрахунку на те, що ефективно функціонувати зможуть лише ті з них, які в жорсткій політичній дискусії за електоральні групи населення в найбільшій мірі відповідатимуть інтересам людей. У свою чергу, це створює передумови для формування оптимальної за наших умов політичної структуризації суспільства. А водночас це є свідченням, що за рахунок даного чинника українське політичне середовище має досить високу інвестиційну привабливість.

Щодо рівня ризику помилковості оцінки за показником забезпеченості в країні свободи об’єднання в громадські і політичні організації, то у 1998 році він зріс у порівнянні з 1996 роком з 15% до 19% (див. табл. 1). Тобто надійність одержаного результату дещо зменшилась (на 4%).

Таким чином, привабливість інвестиційного середовища за показником забезпеченості в країні свободи об’єднання в громадські і політичні організації хоча і має найвищий рівень серед інших політичних чинників, що використовувались у дослідженні, все таки протягом 1996-1998 років дещо знизилась як за рахунок зменшення його середнього значення з 41,61 до 40,80 бала, так і зростання рівня ризику можливої помилки при отриманні середньої оцінки за цим чинником з 15% до 19%.

Серед чинників цієї групи найбільше зниження середньої оцінки протягом 1996-1998 років відбулося за показником гарантованості в країні свободи слова – на 4,9 бала (12,7%). Хоча видимих причин для цього немає, вказана обставина, безумовно, є латентним проявом суспільно-політичних процесів, які свідчать про чутливість даного показника до глибинних змін, що не лежать на поверхні суспільних відносин, а також низькою прогнозованістю можливого їх розвитку. Але все ж таки це впливає на зниження інвестиційної привабливості політичного середовища в країні.

Зниження середнього значення за показником гарантованості в країні свободи слова певною мірою компенсується тим, що ця оцінка у 1998 році мала рівень все ж таки вищий 30 балів (33,67%). Тому рівень інвестиційної привабливості політичного середовища за цим показником можна вважати прийнятним для продуктивного інвестиційного процесу.

Враховуючи, що всі чинники цієї групи мали оцінки вищі 30 балів у 1996 та 1998 роках, їх можна віднести до інвестиційно привабливих ознак політичного середовища.

У групі показників, середні оцінки яких у 1996 році були вищими 30 балів, а у 1998 році не досягли цієї позначки, найбільший рівень зниження зафіксований за чинником, який характеризує здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства – на 12,85 балів (37,2%). Якщо у 1996 році його середня оцінка була на позначці 34,52 бала, то у 1998 році – на рівні 21,67 бала.

На 9,64 бала (28,9%) знизилась середня оцінка за показником, що характеризував рівень демократичності державної влади. На 7,89 бала (24,3%) – за показником, що визначав ступінь стабільності політичної структури держави. На 6,25 бала (19,3%) – за показником, яким вимірювалась ступінь демократизації політичної структури держави.

Таким чином, зниження оцінок за показниками, які в цілому характеризують розвиток інтеграційно-демократичних та стабілізаційних суспільно-політичних процесів в країні свідчить, що політичне середовище українського суспільства все ще продовжує знаходитись в стані активного динамічного становлення та формування. Безумовно, це знижує його інвестиційну привабливість. Для поліпшення інвестиційної привабливості політичного середовища прийнятнішим був би варіант стабільного динамічного функціонування, коли прогнозованість розвитку внутрішньополітичних процесів поліпшується.

Оцінки нижчі 30 балів у 1996 і 1998 роках мали: справедливість судової системи (28,36 і 19,7 балів), здатність судової системи захищати права приватних осіб (27,92 і 20,25 балів), незалежність судової системи (26,49 і 21,12 балів), здатність судової системи захищати власність приватних осіб (25,42 і 21,4 балів). Середні значення за цими чинниками зменшились, відповідно, на 8,66 бала (30,5%), 7,76 бала (27,8%), 5,37 бала (20,3%), 4,02 бала (15,8%).

Наведена класифікація чинників стану політичного середовища за рівнем їх оцінок свідчить, що його інвестиційна привабливість у нинішніх умовах переважною мірою залежить саме від рівня розвитку правових аспектів інвестиційного процесу.

Обчислені ризики помилковості середніх значень показників таблиці 1 свідчать в цілому про однорідність експертних оцінок за даними показниками як у 1996, так і у 1998 роках. Тобто ми маємо оцінки, які слабо варіюють між собою (мають невеликий розброс). Але надійність оцінок у 1998 році все ж таки нижча, ніж у 1996 році, а значить і привабливість інвестиційного клімату за цими показниками також менша.

Таким чином, оцінюючи динаміку розвитку внутрішньополітичних процесів в Україні за середніми оцінками показників, представлених в таблиці 1, а також ризиками помилковості цих оцінок, видно, що протягом 1996-1998 років певною мірою намітилась тенденція до зниження інвестиційної привабливості політичного середовища в Україні.

Водночас слід зазначити, що різкого падіння інвестиційної привабливості політичного середовища не відбулося. Так, середня оцінка за всіма чинниками таблиці 1 протягом 1996-1998 років знизилась з 33,47 бала до 27,2 бала (на 6,27 бала), що свідчить про закономірний характер розвитку внутрішньополітичних процесів в Україні.

ІІІ

Автономне використання середньої оцінки суспільно-політичного показника та рівня ризику помилковості його середнього значення ускладнює процес аналізу. Тому в подальшому нами будуть використовуватись інтегральні оцінки стану політичного клімату – інвестиційна привабливість, або ж інвестиційний ризик.

Виходячи з цього, можна сформулювати загальне правило, що використовується нами для аналізу інвестиційної привабливості політичного клімату і яке стосується всіх показників, зафіксованих у таблиці 1: інвестиційна привабливість середовища за показником зростатиме, коли його середня величина зростатиме, а величина ризику помилковості цієї середньої величини – падатиме.

Для обчислення інтегральної оцінки привабливості інвестиційного середовища за суспільно-політичними показниками таблиці 1 взято за основу саме такий підхід. Тобто у підрахунках використовується одночасно як середнє значення суспільно-політичного чинника, так і величина ризику помилковості цієї середньої величини. Бажано, щоб привабливість інвестиційного клімату, як інтегральна оцінка, постійно зростала.

Доповненням до оцінки інвестиційної привабливості політичного середовища використовується така оцінка, як рівень інвестиційного ризику політичного середовища. За своєю сутністю – це також інтегральна оцінка, яка враховує одночасно як середнє значення показника, так і рівень ризику помилковості цієї ж середньої величини. При зменшенні інвестиційних ризиків середовища, його привабливість зростає.

Обчислена вказаним способом величина інвестиційного ризику, наприклад, за показником забезпеченості в країні свободи об’єднання в громадські і політичні організації у 1996 році складала 18,3%, а у 1998 році – 21,2% (див. табл. 1). Тобто інвестиційний ризик середовища за цим показником у 1998 році зріс на 2,9% у порівнянні з 1996 роком. Водночас слід відмітити, що за існуючою міжнародною класифікацією, величини обчислених ризиків за цим чинником знаходяться в зоні малих ризиків – тобто до 30% [1, с. 50].

Це означає, що погіршення інвестиційного клімату за показником забезпеченості свободи об’єднання в громадські і політичні організації не повинно негативно вплинути на активність та ефективність інвестиційної і підприємницької діяльності на тій підставі, що ці зміни не вийшли навіть за межі допустимої границі зони малих ризиків.

За цією ж класифікацією, крім вже вказаної зони малих ризиків, виділяються: зона невизначених ризиків – 30% - 60%, зона помірно високих ризиків – 60% - 75%, а також зона високих ризиків – 75% - 100%. Як бачимо, власне, після 60% знаходяться зони інвестиційних ризиків, що не бажані для підприємницької діяльності. Тому, на наш погляд, при визначенні привабливості інвестиційного середовища найбільшу величину в зоні невизначених ризиків (60%) доцільно використовувати в якості межі між ризиками, що сприятимуть продуктивній інвестиційній діяльності і тими ризиками, що перешкоджатимуть їй. Таким чином, чим більше показників, за допомогою яких досліджується інвестиційне середовище, матимуть інвестиційні ризики, що не перевищують 60%, тим привабливішим буде інвестиційний клімат.

Аналіз даних таблиці 1 свідчить, що у 1996 році найвищий рівень інвестиційного ризику був за таким показником, як здатність судової системи захищати власність приватних осіб і складав 49,8%. Для половини вказаних показників їх інвестиційні ризики не вийшли за межі зони малих ризиків, для решти показників їх інвестиційні ризики не перейшли граничну позначку 60%. Це означає, що в цьому році в Україні суспільно-політичні умови були досить привабливими для інвестиційної і підприємницької діяльності.

У 1998 році інвестиційні ризики всіх показників суттєво підвищились (див. табл. 1). Якщо у 1996 році між найбільшою величиною інвестиційного ризику (49,8%) і граничним рівнем ризиків, що сприяють ефективній інвестиційній діяльності була різниця у 10%, то дослідження 1998 року засвідчило іншу картину.

У цьому році найвищий рівень інвестиційного ризику був за таким показником, як незалежність в нашій країні судової системи. Він складав 61,1%, що перевищує граничну межу зони ризиків, сприятливих інвестиційній діяльності і відповідає зоні помірно високих інвестиційних ризиків. Інвестиційні ризики показників, що оцінюють справедливість судової системи і її здатність захищати права приватних осіб досягли гранично допустимого рівня сприятливих інвестиційній діяльності ризиків і складали, відповідно 60,4% і 60,2%. Інвестиційні ризики решти показників не перевищили 60% позначку і охоплюються зоною сприятливих інвестиційних ризиків.

Це засвідчує, що у 1998 році в Україні суспільно-політичні фактори все ще залишались сприятливими для ефективної інвестиційної діяльності, хоча, практично, інвестиційні ризики багатьох показників і підійшли до допустимої межі. Таким чином, погіршення в Україні привабливості політичної складової інвестиційного середовища, за вказаними показниками, відбулося на такому рівні, на якому інвестиційні ризики для більшості з них не вийшли за межі зони ризиків, сприятливих для продуктивної інвестиційної діяльності.

Водночас, динаміка суспільно-політичних факторів протягом 1996-1998 років фіксує все ж таки погіршення політичного середовища в країні. Базуючись на даних таблиці 1, можна встановити реальні розміри такого погіршення. Глибший структурно-факторний аналіз дає змогу встановити чітку структурну ієрархію пріоритетності кожного з показників окремо, а також блоків показників за їх значущістю в загальному рівні привабливості політичного середовища для інвестиційної діяльності.

Так, середнє значення, розраховане для інвестиційних ризиків всіх 18 показників, що використовувались у дослідженні політичного середовища у 1996 році, становило 32,84% (див. табл. 1), а у 1998 році - 47,97%. Тобто, стан політичного середовища в країні погіршився на 15,13%. Отже, оцінюючи привабливість інвестиційного клімату в Україні протягом 1996-1998 років за станом політичного середовища, слід відмітити його погіршення в середньому на 15,13%. Це означає, що умови інвестиційної діяльності за рахунок політичної складової у 1998 році у порівнянні з 1996 роком погіршились на 15,13%.

Безумовно, що вказана обставина повинна враховуватись у практиці впровадження інвестиційних проектів, а також функціонування як банківської, так і фінансової систем. Мова про те, що погіршення умов інвестиційної діяльності спричиняє адекватне підвищення фінансових і комерційних ризиків, які у свою чергу формують нові правила гри на фінансовому ринку. Тобто, насамперед, відбувається знецінення інвестиційних проектів.

Нашим дослідженням встановлено погіршення інвестиційного клімату у 1998 році у порівнянні з 1996 роком. Отже, інвестиційні і фінансові ризики, що передбачувались у ділових проектах на цей період, повинні були б корегуватись у напрямі їх підвищення, а також мали б бути відпрацьовані нові фінансові правила гри на новий період. Безумовно, що, перш за все, на вказані обставини повинні були б оперативно та гнучко відреагувати фінансова і банківська системи. Але, якщо ж банківська і фінансова системи функціонували у 1998 році за тими ж правилами, що й у 1996 році, то безумовно, що спрацювали вони в цілому не ефективно. Собі ж на шкоду, бо не враховувались нові, вищі ризики інвестиційної діяльності.

Нами зараз не акцентується увага на розмірах втрат за рахунок погіршення інвестиційного середовища. Хоча для подальшого аналізу в цілому приймається залежність, що рівень втрат знаходиться у прямій відповідності з рівнем погіршення інвестиційного клімату.

 

ІV

Наведена вище тенденція яка засвідчує зниження привабливості інвестиційного клімату в Україні у межах 15,13% протягом 1996-1998 років за рахунок політичних чинників обчислювалась, виходячи з того, що показники, використані для дослідження стану політичного середовища мають однаковий ваговий коефіцієнт впливу (рівень впливу) на інвестиційну привабливість. Іншими словами, що всі вони мають один спільний ваговий коефіцієнт впливу на інвестиційне середовище рівний одиниці. В дійсності ж серед 18 показників, що використовувались у дослідженні стану політичного середовища не всі в рівній мірі впливають на його привабливість. Для встановлення тих із них, від яких це залежить у першу чергу, тобто для виявлення домінуючих показників, на які потрібно опиратись при визначенні рівня привабливості інвестиційного клімату за станом політичного середовища, були використані модифіковані автором методи вроцлавської таксономії [4].

Класифікація показників стану політичного середовища у дослідженні 1996 року (див. рис. 1) показала, що лише 9 із 18 чинників відіграють ключову роль у визначенні рівня інвестиційної привабливості політичного середовища. Вони, по суті, репрезентують всю сукупність показників, використаних для дослідження суспільно-політичних процесів. Перелік цих 9 показників-репрезентантів представлений у таблиці 2. Для них обчислені також відповідні вагові коефіцієнти, що визначають вплив кожного з них на загальний рівень привабливості інвестиційного середовища.

Таким чином, серед показників, що характеризували стан політичного середовища у 1996 році найбільший вплив на інвестиційну привабливість (за воговим коефіцієнтом) мали (див. табл. 2): рівень деполітизованості міліції (1,000), ступінь стабільності політичної структури держави (0,927), гарантованість в країні свободт слова (0,820), демократичність державної влади (0,734), справедливість судової системи (0,709), деполітизованість збройних сил (0,540), деполітизованість органів державної безпеки (0,366), незалежність судової системи (0,279), гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організацції (0,149). Вони репрезентують всі 18 показників, що використовувались у дослідженні. Решта чинників стану політичного середовища не враховуються у обчисленні його інвестиційної привабливості, бо їх вплив на нього, як показали розрахунки, незначний.

Отже, використовуючи вказані 9 показників-репрезентантів, а також їх вагові коефіцієнти впливу на привабливість інвестиційного середовища, у таблиці 2 (див. варіант В) представлені також і кореговані інвестиційні ризики за цими ж показниками, які і використовуються для остаточного визначення рівня інвестиційної привабливості політичного середовища.

Аналізуючи кореговані інвестиційні ризики показників, бачимо, що привабливість інвестиційного середовища у 1996 році за станом політичних чинників визначалась у такій послідовності (див. табл. 2, варіант В). У першу чергу, найбільший вплив на інвестиційну привабливість мали рівень деполітизованості міліції та ступінь стабільності політичної структури держави. Інвестиційні ризики за цими показниками найвищі, відповідно 32,10% і 31,89%, і відрізняються між собою лише на 0,21%.

Решта показників-репрезентантів упорядковуються за величиною інвестиційного ризику так: справедливість судової системи (29,35%), демократичність державної влади (22,97%), гарантованість в країні свободи слова (19,35%), деполітизованість збройних сил (15,44%), незалежність судової системи (13,14%), деполітизованість органів державної безпеки (12,92%) і гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації (2,58%).


Таблиця 2

Стан політичного середовища та його ризики. Експертні оцінки.

 

1996 р.

1998 р.

П о к а з н и к и

Ваговий коеф.

Інвест. ризик за показником,%

А

Корего

ваний інвест. ризик за показн.,%

В

Ваговий коеф.

Інвест. ризик за показником,%

А

Корего

ваний інвест. ризик за показн.,%

В

1

1.Здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства

 

 

 

0,733

59,5

43,61

2

3.Гарантованість свободи слова

0,820

23,6

19,35

0,603

35,1

21,17

3

4.Гарантованість свободи преси

 

 

 

0,525

42,9

22,52

4

5.Гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації

0,141

18,3

2,58

0,243

21,2

5,15

5

6.Демократичність державної влади

0,734

31,3

22,97

 

 

 

6

7.Незалежність судової системи

0,279

47,1

13,14

0,593

61,1

36,23

7

8.Справедливість судової системи

0,709

41,4

29,35

0,845

60,4

51,04

8

12.Деполітизованість збройних сил

0,540

28,6

15,44

 

 

 

9

13.Деполітизованість міліції

1

32,1

32,10

 

 

 

10

14.Деполітизованість органів юстиції

 

 

 

0,853

49,3

42,05

11

15.Деполітизованість органів державної безпеки

0,366

35,3

12,92

1

49,7

49,70

12

2.1.Ступінь демократизації політичної структури держави

 

 

 

0,977

48,6

47,48

13

2.2.Ступінь стабільності політичної структури держави

0,927

34,4

31,89

 

 

 

Ризик політичного середовища 

Середнє значення

 

32,46

19,97

 

47,53

35,44

СерКвВідхил.

 

8,67

10,04

 

13,09

15,77

Інвестиційна привабливість

 

 

80,03

 

 

64,56










 

Кореговані інвестиційні ризики показників-репрезентантів стану політичного середовища у 1996 році використовуються для обчислення величини його інвестиційної привабливості. Так, середнє значення корегованих інвестиційних ризиків за вказаними показниками складає 19,97% (див. табл. 2, варіант В). А це означає, що інвестиційну привабливість політичного середовища у цьому році можна визначити на рівні 80,03%.

Класифікація показників стану політичного середовища у дослідженні 1998 року (див. рис. 2) проводилась за тією ж методикою. Перелік показників-репрезентантів цього року представлений у тій же таблиці 2. Обчислені і відповідні вагові коефіцієнти, що визначають вплив кожного з них на загальний рівень привабливості інвестиційного середовища. 

Таким чином, серед показників, що характеризували стан політичного середовища у 1998 році найбільший вплив на інвестиційну привабливість (за ваговим коефіцієнтом) мали (див. табл. 2): рівень деполітизованості органів державної безпеки (1,000), ступінь демократизації політичної структури держави (0,977), деполітизованість органів юстиції (0,853), справедливість судової системи (0,845), здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства (0,733), гарантованість свободи слова (0,603), незалежність судової системи (0,593), гарантованість свободи преси (0,525), гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації (0,243). Вони репрезентують всі 18 показників, що використовувались у дослідженні. Решта чинників стану політичного середовища не враховуються у обчисленні інвестиційної привабливості, бо їх вплив на нього, як показали розрахунки, незначний.

Використовуючи вказані 9 показників-репрезентантів дослідження 1998 року, а також їх вагові коефіцієнти впливу на привабливість інвестиційного середовища, у таблиці 2 (див. варіант В) представлені також і кореговані інвестиційні ризики за цими ж показниками, які і використовуються для остаточного визначення рівня інвестиційної привабливості політичного середовища у цьому році.

Аналізуючи кореговані інвестиційні ризики показників, бачимо, що привабливість інвестиційного середовища у 1998 році за станом політичних чинників визначалась дещо іншими показниками, ніж у 1996 році (див. табл. 2, варіант В). Найбільший вплив на інвестиційну привабливість мали справедливість судової системи, рівень деполітизованості органів державної безпеки і ступінь демократизації політичної структури держави. Інвестиційні ризики за цими показниками найвищі, відповідно, 51,04%, 49,70% і 47,48%.

Таким чином, за період з 1996 по 1998 рік вплив таких чинників як справедливість судової системи та деполітизованість органів державної безпеки на інвестиційну привабливість політичного середовища суттєво зріс. Якщо у 1996 році інвестиційний ризик за показником справедливості судової системи складав 29,35%, то у 1998 році – вже 51,04%, тобто зріс на 21,69%. Вплив рівня деполітизованості органів державної безпеки зріс, відповідно, з 12,92% до 49,70%, тобто на 36,78%.

А такий чинник як ступінь демократизації політичної структури держави у 1996 році взагалі не входив в коло вагомих показників впливу на інвестиційну привабливість. Але у 1998 році його коефіцієнт впливу складав вже 0,977, а інвестиційний ризик за ним визначався на рівні 47,48%.

Решта показників-репрезентантів дослідження 1998 року за рівнем зменшення їх впливу на інвестиційну привабливість політичного середовища (зменшення величини інвестиційних ризиків) упорядковуються так: здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства (43,61%), деполітизованість органів юстиції (42,05%), незалежність судової системи (36,23%), гарантованість свободи преси (22,52%), гарантованість свободи слова (21,17%), гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації (5,15%).

Середнє значення корегованих інвестиційних ризиків за показниками-репрезентантами 1998 року складає 35,44% (див. табл. 2, варіант В) на відміну від 19,97% у 1996 році. В результаті чого у 1998 році у порівнянні з 1996 роком інвестиційна привабливість політичного середовища дещо знизилась. І інвестиційну привабливість політичного середовища у 1998 році можна було вже визначити на рівні 64,56%, що менше на 15,47%, ніж у 1996 році.

Серед показників-репрезентантів дослідження 1998 року є п’ять таких, що входили в перелік показників-репрезентантів 1996 року. І всі вони за період з 1996 по 1998 рік посилили свій вплив на інвестиційну привабливість політичного середовища. Тобто, інвестиційні ризики за цими показниками зросли.

Загалом же інтенсивність зростання інвестиційних ризиків за суспільно-політичними показниками у період 1996-1998 років свідчить, що в Україні не відбувалося обвального погіршення привабливості інвестиційного середовища. Користуючись раніше наведеною міжнародною шкалою класифікації інвестиційних ризиків, можна впевнитись, що середній рівень інвестиційних ризиків показників-репрезентантів стану політичного середовища у 1998 році (35,44%) лише на 5,44% перевищив граничну межу зони малих ризиків, які, власне, не шкодять продуктивній інвестиційній діяльності. Зона ж ризиків, що не сприяють продуктивній інвестиційній діяльності починається тільки після 60%. Іншими словами, науково обґрунтованих підстав для стверджування, що в Україні політичне середовище, не сприятливе для продуктивної інвестиційної діяльності немає.

Запропонований нами підхід до відбору показників-репрезентантів в цілому засвідчує високий рівень коректності одержаних результатів і використаних методів. Підтверджується це, наприклад, тим, що середнє значення, розраховане для інвестиційних ризиків (не корегованих) усіх 18 показників (див. табл. 1), практично співпадає з середнім арифметичним інвестиційних ризиків тих показників, що вибрані репрезентантами (див. табл. 2, варіант А).

Так, у дослідженні 1996 року середнє арифметичне інвестиційних ризиків 18 показників становить 32,84% (див. табл. 1), а розраховане для показників-репрезентантів – 32,46% (див. табл. 2). Різниця складає 0,38%.

У дослідженні 1998 року середнє арифметичне інвестиційних ризиків 18 показників становить 47,97% (див. табл. 1), а розраховане для показників-репрезентантів – 47,53% (див. табл. 2). Різниця - 0,24%.

Різниці між середніми арифметичними інвестиційних ризиків 18 показників і вибраних 9 показників-репрезентантів як у 1996, так і 1998 роках статистично не істотні. Таким чином, відібрані показники-репрезентанти повністю репрезентують весь набір суспільно-політичних чинників, що використовувались у дослідженнях 1996 та 1998 років.

Аналіз динаміки стану політичного середовища в Україні у 1996-1998 роках (див. табл. 2), базуючись саме на показниках-репрезентантах свідчить, що серед показників-репрезентантів, які лежали в основі визначення рівня інвестиційної привабливості політичного середовища у дослідженнях 1996 і 1998 років є п’ять спільних (див. табл. 2). А саме: гарантованість свободи слова, гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації, незалежність судової системи, справедливість судової системи і деполітизованість органів державної безпеки. Всі ці чинники, як зазначалося вже раніше, за вказаний період посилили свій вплив на стан політичного середовища у тому розумінні, що призвели до зниження його інвестиційної привабливості за рахунок зростання, як засвідчили обчислення, інвестиційних ризиків, розрахованих за цими показниками.

Враховуючи постійність впливу вказаних показників на рівень інвестиційної привабливості політичного середовища в Україні протягом 1996-1998 років, можна сказати, що вони складають, умовно кажучи, ядро політичних чинників ризик-простору, від яких, у першу чергу, залежить рівень привабливості інвестиційного середовища.

Таким чином, одна з виявлених особливостей розвитку політичного середовища полягає в тому, що серед множини показників-репрезентантів, які характеризують його стан можна виділити стабільну групу, від якої постійно залежить рівень привабливості інвестиційного клімату в Україні. Друга - полягає в тому, що крім політичних чинників, які стабільно впливають на привабливість інвестиційного середовища є й такі, що мають короткочасний характер впливу.

У підтвердження цієї тези нагадаємо, що у 1996 році на рівень привабливості інвестиційного середовища досить суттєво впливали (див. табл. 2, вагові коефіцієнти), наприклад: деполітизованість міліції (1,000), ступінь стабільності політичної структури держави (0,927), демократичність державної влади (0,734), деполітизованість збройних сил (0,540), а у 1998 році їх місце займають зовсім інші: ступінь демократизації політичної структури держави (0,977), деполітизованість органів юстиції (0,853), здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства (0,733), гарантованість свободи преси (0,525).

Власне, зміна переліку політичних чинників, що впливають на привабливість інвестиційного клімату, а також зміна інтенсивності їх впливу на його привабливість визначають відмінності та специфіку розвитку інвестиційної привабливості політичного середовища у конкретний проміжок часу.

Саме ця обставина об’єктивно доказує, що тільки маючи моніторингові дослідження суспільно-політичних процесів, можна вести продуктивну інвестиційну чи підприємницьку діяльність, бо в такий спосіб можна продукувати систему найвпливовіших політичних чинників, від яких залежить запрограмований успіх.

Визначившись із показниками-репрезентантами, від яких залежав рівень привабливості інвестиційного клімату за рахунок політичних чинників у 1996 та 1998 роках, можна встановити, що за цей період відбулося погіршення інвестиційної привабливості політичного середовища в Україні на 15,47%, хоча інвестиційні ризики за показниками-репрезентантами у 1998 році і не вийшли за межі 60% гранично допустимої позначки (див. табл. 2, варіант В). Таким чином, протягом вказаного періоду інвестиційну привабливість політичного середовища за міжнародними правилами можна охарактеризувати як таку, що сприяла продуктивній інвестиційній діяльності в Україні.

З другого ж боку, слід зазначити, що хоча і в допустимих межах, але все одно відбулося погіршення інвестиційної привабливості політичного середовища. А це означає, що за вказаний період інвестиційні та підприємницькі проекти, які починали впроваджуватись в Україні у 1996 році, а завершувались у 1998 році певною мірою знецінились. По великому рахунку, можна вважати, що таке знецінення відбулося у межах погіршення інвестиційної привабливості середовища, тобто на 15,47%.

Власне, саме ця величина і повинна була б стати коефіцієнтом корегування всіх ділових проектів, що починали діяти у 1996 році, а завершувались у 1998. Іншими словами, такі проекти мали б корегуватись у відповідності з величиною погіршення інвестиційного середовища за рахунок політичних чинників. Безумовно, що застрахуватись від небажаних наслідків погіршення інвестиційного клімату можна лише в тому випадку, коли відслідковування розвитку умов інвестиційного процесу в Україні відбувається у моніторинговому режимі.

Підсумовуючи сказане і базуючись на проведеному вище аналізі інвестиційної привабливості стану політичного середовища, можна зробити висновок, що динаміка суспільно-політичних чинників в українському суспільстві відбувається в цілому в межах, допустимих міжнародними стандартами для ефективної інвестиційної діяльності. Тобто є всі підстави вважати розвиток політичного середовища в Україні інвестиційно привабливим.

V

В кінцевому ж підсумку аналіз стану політичного середовища у 1996-1998 роках дозволяє встановити розміри ризик-простору, в межах якого визначався рівень інвестиційної привабливості політичного середовища в Україні.

Так, у 1996 році інвестиційна привабливість політичного середовища залежала переважно від рівня деполітизованості міліції, стабільності політичної структури держави і справедливості судової системи, бо саме за цими показниками були найвищі кореговані інвестиційні ризики (32,10%, 31,89%, 29,36%). У свою чергу це означає, що в цей період в українському суспільстві у найменшій мірі були врегульованими саме ці сторони суспільного життя, які створювали відповідні ризики інвестиційної діяльності. І тому, у першу чергу, від них залежав рівень продуктивності інвестиційного процесу в Україні.

Кореговані інвестиційні ризики решти суспільно-політичних показників-репрезентантів свідчать, що ті сторони суспільних відносин які ними замірювались, були врегульовані в такій мірі, що створювали політичне середовище винятково привабливим для продуктивного інвестиційного процесу. Серед них: рівень демократичності державної влади (22,97%), гарантованість свободи слова (19,35%), деполітизованість збройних сил (15,44%), незалежність судової системи (13,14%), деполітизованість органів державної безпеки (12,92%). І нарешті, гарантованість свободи об’єднання у громадські та політичні організації (2,58%).

Рівень інвестиційних ризиків за вказаними показниками знаходиться в діапазоні 2,58%-22,97%, що за міжнародними стандартами відповідає зоні малих ризиків, які практично не перешкоджають розвитку продуктивного інвестиційного процесу.

Інші 9 чинників, що використовувались у дослідженні суспільно-політичної ситуації у 1996 році не попали в коло показників, від яких залежав рівень інвестиційної привабливості політичного середовища. Таким чином, розміри ризик-простору, в межах якого встановлюється рівень інвестиційної привабливості політичного середовища у 1996 році обмежується 9 вище вказаними показниками-репрезентантами і зоною інвестиційних ризиків від 2,58% до 32,10%. 

Щодо 1998 року, то привабливість політичного середовища у цьому році для інвестиційної діяльності дещо погіршилась (див. табл. 2, варіант В). У 6 із 9 показників-репрезентантів, розраховані за ними кореговані інвестиційні ризики вищі від найвищого рівня інвестиційних ризиків 1996 року. Серед них: справедливість судової системи (51,04%), деполітизованість органів державної безпеки (49,70%), ступінь демократизації політичної структури держави (47,48%), здатність нинішньої політичної системи забезпечити інтеграцію суспільства (43,61%), деполітизованість органів юстиції (42,05%), незалежність судової системи (36,25%). Тобто розвиток внутрішньополітичних процесів, які вимірювались вказаними показниками мало врегульований і прогнозований. Це призводить до підвищених ризиків у інвестиційній діяльності, що, безумовно, зменшує інвестиційну привабливість політичного середовища за вказаними чинниками.

Слід зазначити, що хоча за вказаними показниками інвестиційні ризики високі, але вони не вийшли за межі 60% гранично допустимої позначки. За міжнародними стандартами це свідчить, що погіршення політичного середовища відбувається в межах, допустимих для продуктивної інвестиційної діяльності.

 У решти показників-репрезентантів їх інвестиційні ризики не вийшли за межі 30% зони. Серед них: гарантованість свободи преси (22,52%), слова (21,17%), свободи об’єднання у громадські та політичні організації (5,15%).

Розміри ризик-простору політичного середовища у 1998 році обмежуються, таким чином, 9 вище вказаними показниками-репрезентантами і зоною інвестиційних ризиків від 5,15% до 51,04%.

В цілому ж розміри ризик-простору стану політичного середовища протягом 1996-1998 років обмежуються зоною інвестиційних ризиків – 2,58% - 51,04%, а також повним переліком суспільно-політичних показників-репрезентантів, які використовувались у його дослідженні як у 1996, так і у 1998 роках.

Співставлюючи параметри ризик-простору політичного середовища у 1996 та 1998 роках, можна зробити певні узагальнення. Найперше, на що слід звернути увагу – це те, що у 1996 році найвпливовішим чинником на привабливість інвестиційного клімату серед показників стану та адаптованості політичного середовища до ринкових умов був рівень деполітизованості міліції. Обґрунтовується це тим, що, як вже раніше вказувалось, ваговий коефіцієнт впливу на інвестиційну привабливість соціально-економічного середовища за цим чинником мав найвищий рівень – рівний 1,0. Як наслідок, в межах ризик-простору політичного середовища 1996 року за ним встановлюється найбільша величина корегованого інвестиційного ризику – 32,1%.

У межах ризик-простору політичного середовища 1998 року таким показником був рівень деполітизованості органів державної безпеки. Величина корегованого інвестиційного ризику за ним також була найбільшою – 49,7%. Таким чином, верхня межа ризиків, що використовувались у 1998 році для визначення привабливості інвестиційного клімату на 17,6% перевищує верхню межу ризиків, що використовувались для розрахунків привабливості інвестиційного клімату у 1996 році.

Визначення параметрів ризик-просторів 1996 та 1998 років дає можливість зробити певні узагальнення щодо стану, розвитку та адаптованості політичного середовища до ринкових умов. По-перше, із співставлення верхніх меж ризик-просторів 1996 та 1998 років видно, що інвестиційна привабливість політичного середовища протягом вказаного періоду погіршилась (верхня межа ризик-простору 1998 року перевищує верхню межу ризик-простору 1996 року на 17,6%).

По-друге, верхня межа ризик-простору 1998 року знаходиться в зоні ризиків, що не перешкоджають розвитку продуктивного інвестиційного процесу (49,7%).

По-третє, у першому наближенні інтенсивність погіршення інвестиційної привабливості політичного середовища визначається різницею між верхніми межами ризик-просторів 1998 та 1996 років. Точніша оцінка отримується із співставлення середніх значень корегованих інвестиційних ризиків за показниками-репрезентантами ризик-просторів 1996 та 1998 років. В нашому дослідженні середнє значення корегованих інвестиційних ризиків за показниками-репрезентантами ризик-простору у 1998 році на 15,47% більше відповідної середньої величини, обчисленої у 1996 році, що відповідає реальному рівню погіршення інвестиційної привабливості політичного середовища.

Підсумовуючи сказане, можна констатувати, що в наявності маємо науково обґрунтовані підстави стверджувати, що привабливість українського інвестиційного середовища за чинниками стану та адаптованості політичного середовища до ринкових умов має закономірний характер розвитку.

 

VІ

 Аналіз інвестиційних процесів в Україні показує, що протягом 90-х років обсяги інвестицій в українську економіку постійно знижувались. Так, за період 1991-1998 років обсяги капітальних вкладень в основні фонди зменшились у порівнянні з 1990 роком: в 1991 р. – на 10,2%, 1992 р. – на 42,8%, 1993 р. – на 49,2%, 1994 р. – 60,7%, 1995 р. – на 70,9%, 1996 р. – на 77,3%, 1977 р. – 79%, 1998 р. – 79,2% [5, с. 11].

Вказана динаміка, як вважається, є свідченням несприятливого інвестиційного клімату для іноземних і вітчизняних інвесторів. Водночас слід відмітити, що протягом 1996-1998 років темпи зниження обсягів інвестицій у нашу економіку суттєво уповільнились. Якщо у 1996 році зменшення інвестицій відбулося у порівнянні з 1990 роком на 77,3%, у 1997 р. – на 79%, то у 1998 р. – на 79,2%. Тобто відбувається стабілізація цього процесу. Отже є підстави вважати, що за вказані роки, на відміну від попередніх, намітилась тенденція щодо поліпшення привабливості інвестиційного клімату в Україні.

Інвестиційний клімат – інтегральне явище, яке об’єднує сукупність політичних, економічних, соціальних та правових умов. Тому ми маємо всі підстави, виокремивши політичну складову інвестиційного клімату для самостійного аналізу і дослідивши особливості розвитку її суспільно-політичних чинників, стверджувати, що в Україні як протягом 1996-1998 років, так і нині політичне середовище формує ознаки інвестиційного клімату привабливого для продуктивного інвестиційного процесу.

У цілому ж результати дослідження дають змогу зробити висновок, що Україна протягом останніх років мала і продовжує формувати інвестиційно привабливе внутрішньополітичне середовище з політичними ризиками, що відповідають міжнародним стандартам, прийнятним для продуктивного розвитку як інвестиційної діяльності, так і підприємництва в цілому. І цю особливість розвитку новітнього українського суспільства вже тривалий час не замічають ні вітчизняні підприємці, ні тим більше зарубіжні ділові кола.

Натомість як серед зарубіжних, так і вітчизняних ділових кіл все ще продовжує домінувати імідж України як держави з непривабливими умовами для ефективного інвестиційного процесу, не акцентуючи увагу за рахунок яких саме складових інвестиційного клімату робиться такий висновок.

Наші ж дослідження свідчать, що така установка щодо України, м’яко кажучи, не має достатньо обґрунтованих підстав. Можна припустити, що формування міжнародною спільнотою громадської думки про непривабливість інвестиційного клімату в Україні – упереджена позиція міжнародного співтовариства, метою якої є недопустити Україну у сферу міжнародних рівноправних ділових стосунків. Принаймні якомога довше призупинити цей процес, постійно приписуючи нам ознаки меншовартості.

Оцінюючи інвестиційну привабливість соціально-економічного середовища в Україні, доцільно посилатись на конкретні її складові. Правомірно акцентувати увагу на оцінці розвитку внутрішньополітичних чи економічних умов. Соціальних чи правових. Тому що кожна з них має самостійні закони свого розвитку.

Продовження ж функціонування у світовому співтоваристві іміджу України як країни з непривабливим інвестиційним кліматом стає вже серйозною перешкодою на шляху ефективного національного прогресу. Саме тому створення умов для нейтралізації непривабливого інвестиційного іміджу України, формування нової світової громадської думки щодо інвестиційного процесу в Україні є невідкладнішою, актуальнішою проблемою першого рівня національної безпеки нашої країни. Для цього ж потрібна відповідна розгалужена мережа неупереджених, незаангажованих саме вітчизняних наукових досліджень цієї галузі суспільних процесів. Створення на цій основі баз даних для моніторингових оцінок привабливості політичних, економічних, соціальних та правових умов інвестиційного процесу в Україні.

Без створення постійнодіючої системи для нейтралізації упередженої, а також формування привабливої громадської думки щодо інвестиційного процесу в Україні на основі незаангажованих національних досліджень, реальних перспектив нашій країні стати державою з високим рівнем соціально-економічного розвитку у короткий проміжок часу немає. І довго ще міжнародне співтовариство буде мати змогу ідентифікувати нас з другорядними країнами.

 

Література

1. Тихомиров В.Б., Тихомирова И.В. Политический риск: рейтинг Литвы // Диалог. – 1990. - №15.

2. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / Под ред. Ш.З. Султанова. – М., 1992.

3. Малицький Б.А., Головатюк В.М., Соловйов В.П. Моніторинг інвестиційного клімату в Україні // Розвиток науки та науково-технічного потенціалу в Україні та за кордоном. – 1998. – №2(3).

4. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа /Пер. с пол. В.В.Иванова; Науч. ред. В.М.Жуковской. - М., 1980.

5. Чумаченко М. Напрями інвестиційної політики в промисловості // Економіка України. – 1999. – №11.

.


« повернутися до переліку

Файли для завантаження

  (PPT 237.5 Kb)

  (PDF 513.71 Kb)

Підписатись на новини Телефон/факс: +380 (44) 536-91-38, 536-91-36  |  E-mail:  |  01021 Київ, вул. Інститутська, буд.28